Главная

Чорне море - В к пед я

Матерал з Вкпед вльно енциклопед. : 43`1749 пн. ш. 34`0146 сх. д. 43.296944` пн. ш. 34.029444` сх. д. 43.296944 , 34.029444 Чо±рне мо±ре ( , , , Marea Neagrі , Karadeniz )  море мж  Захдною (проходить водна межа мж ґвропою  Малою Азю). Сполучене протокою з . Площа 422 тис. кмb, найбльша глибина до 2 211 м (на пвдень вд ), солонсть 17-18 . Нижче глибини 150 м органчне життя вдсутн ( ). Розвинене рибальство ( , , , , , , , , , , ). Чорне море важливий район транспортних перевезень: зерно, залзна руда, металопрокат, боксити, непродовольч товари особистого вжитку. Один з найбльших курортних регонв . Чорне море внутршн континентальне море (пов'язане з ним через протоку , , протоку , та ), знаходиться мж масивом Схдно ґвропи на пвноч, на пвдн, на сход  на заход. Чорне море омива береги , , , ,  . [ Чорне море мало в минулому рзн назви. Стародавн греки називали його Понтом Акснським (   негостинне море), а згодом, псля успшно колонзац його берегв,  Понтом Евкснським (   гостинне море). По ньому проходили важлив торгов шляхи, що зв'язували античн держави  племена Пвнчного Причорномор'я з Пвденним Причорномор'ям  Середземномор'ям. Деяк античн письменники ( , , Лукан) називали це море Скфським . З 9 столття в , в арабських ( ) та захдних ( ) джерелах, Чорне море називали Руським .   Понтйським (або Понетським) морем. З часом прищепилася у рзних народв сучасна назва «Чорне море» ( Karadeniz ), може, через чорний колр води на значнй глибин, може, також завдяки його бурхливост. [ Докладнше дивться: [ Пзня   рання Пзня       ¶сторично (з погляду геолог) Чорним морем вважають басейн, що залишився по колишньому середньовразйському морю ( ), яке снувало вд кнця до середини . У вислд альпйських горотврних рухв, що вдбувалися в , море Тетди подлилося на низку басейнв. Одним з них був , що простягався вд на заход до на сход. Наприкнц третинного пероду вн вдокремився вд  скоротився до обсягу тепершнього Чорного моря. Впродовж епохи рвень моря пднявся  мав клька разв зв'язок з  Каспйським. Однак, за польодовикового часу площа його скоротилася, воно опрснилося (за рахунок танення льодовикв, та слабкого випаровування за низьких температур) й обнизилося нижче рвня океану. 6-8 тис. pокв потому утворилася . Солон води Середземного моря влилися до Чорного й виповнили його басейн. Вони знищили прсноводну фауну,  на  мсц виникла солоноводна фауна Середземного басейну. У вислд пдвищення морського рвня вода затопила нижч частини рчкових долин й утворила . Докладнше дивться: [ Площа Чорного моря Воно ма приблизно овальну форму, рвнобжна всь яко простягаться на 1 150 км, полуденникова (пвнч  пвдень) 580 км (найкоротша 265 км, бо з пвноч в море глибоко врзаться Кримський пвострв). Водна поверхня Чорного моря ма 420,3 тис. кмb, середня глибина  1 300 м, найбльша  2 211 м, об'м води  547,0 тис. кмc. [ Дно моря складаться з трьох неправильних спвосереднх смуг: континентально млини ( ), континентального узбччя ( )  дна морського басейну (чорноморська ). Континентальна млина  це зовншня прибережна смуга до менше нж 200 м глибини, слабо похилена вбк моря  прикрита вдкладами. Вона охоплю приблизно одну чверть морського дна, найширша на пвнчний захд  при . Континентальний схил  це посередня смуга мж континентальною млиною  дном басейну. Воно позначене стрмким нахилом, кут якого коливаться переважно в межах вд 5` до 8`. На глибин приблизно 2 000 м нахил раптово зменшуться  переходить у дно морського басейну. Поверхня схилу зазвича дуже нервна; вона вкрита шаром , чорною зверху  ясно-срою всередин. Забарвлю  , вдкладене у форм дуже дрбних зерен або тоненьких шпильок. Дно морського басейну охоплю близько третини морсько площ. Це пласка й одномантна рвнина, з максимальною глибиною 2 211 м. [ Чорне море ма деклька дрбних островв: , навпроти  проти дельти . [ Узбережжя моря вирвняне. ґдиний виняток  це , який видаться далеко на пвдень, длячи море на захдну та схдну частини. Пвнчно-захдний берег Криму й пвденний берег континенту замикають дину велику . ¶нш кримськ затоки: на пвденному-заход та на пвденному-сход берега Криму. Пвнчно-захдне узбережжя низьке й перетяте рчками, найбльш з яких , ,  . низька  болотиста. На пвнч вд не аж до гирла Днпра простягаться стрмкий клфовий берег , порзаний балками  лиманами. Бльш (Днстра, Бога, Днпра) сполучен з морем гирлами; менш, що тратять воду в наслдок сильного випарування, кнчаються в замкнених солоних водоймищах. На схд вд лиману Днпра клф поступово сплощуться у лагдно похил псков пляж; на цьому вдтинку узбережжя лежать найбльш коси на Чорного моря ( , й н.), що замикають бльш чи менш затоки. Пвнчно-захдне узбережжя низьке й багате на озера й лаAуни. Пвденно-захдне  проляга прямовисно до грських хребтв, воно частково затоплене  творить мальовничий . Пвденно-схдний берег Криму проляга рвнобжно з , як круто спадають до моря; мж горами  морем простягаться вузька береговина, дещо розширена при гирлах грських рчок. Схдне узбережжя моря починаться на пвноч низьким  пласким берегом ; дал на пвдень воно гористе. [ [ Кримський пвострв та нш. [ Докладнше дивться: У зв'язку з середньоконтинентальним положенням моря клмат його переважно континентальний. Лише пвденне узбережжя  пвденно-захдне захищен горами вд холодних втрв з пвноч  пд впливом лагдних втрв з Чорного моря мають м'який . Великий вплив на клмат ма . Взимку над ним панують переважно пвнчно-схдн втри, що знижують температуру  спричиняють част бур. На пвнчно-схдному узбережж, в околицях , дмуть холодн й бурхлив грськ втри, так звана . Пвнчно частина моря ма пересчну температуру счня близько 3 `C (вона винятково може знижуватися  до 30 `C). Прибережн води Чорного моря замерзають на мсяць  довше, плитк затоки, гирла рк  лимани  вд 2 до 3 мсяцв. Пвденне узбережжя Криму  пвденно-захдне Кавказу, закрит горами вд пвнчних втрв, збергають сво температури зимою понад 0 `C (до +6`+8 `C). Пересчна температура липня становить на пвноч +22`+23 `C, на пвдн до +24 `C. Найменша сума рчних опадв припада на пвнчно-захдне узбережжя  300 мм, найбльша на узбччях Кавказу  до 1 500 мм. [ [ Пересчний об'м води Чорного моря становить 547 000 кмc. На нього впливають так складов елементи: +   230 000 кмc, + стк континентальних вод  310 000 кмc, + приплив з Азовського моря  25 000 кмc, - втрата через випаровування з поверхн  357 000 кмc, - витк через Босфор  208 000 кмc. Дивлячись на вдносно молодий геологчний вк моря  завдяки великому допливов прсних вод, що х приносять рчки, також опрснен води з Азовського моря, солонсть води Чорного моря  майже на 50% нижча вд солоност . Вона найнижча (13) на пвнчному заход та збльшуться до 1718 в нших частинах. Солонсть змнються також з глибиною; вона найменша у верхньому шар й зроста до ~22 на глибин 730 м; глибше залишаться майже така сама до самого дна. За температурним показником води моря розподляються на два нервн шари: верхнй до глибини приблизно 6080 м  нижчий вд 80 м до самого дна, який зберга майже незмнну температуру  близько +9 `C. Взимку температура води верхнього шару зроста вд поверхн до глибини 500 м, влтку вона знижуться. Вертикальн змни температури нервномрн. На поверхн вона найнижча в лютому: вд 0,5 `C на пвноч (тут прибережн води покриваються кригою, що сяга 1020 км вд берега, а часом навть бльше), до +5 `C +8 `C на пвдн. Найвищу температуру ма вода в серпн: вд +20 `C на пвноч до +25 `C  вище на пвдн. Вода в Азовському мор нагрваться до +26 +27 `C, у навть до +30 `C. морсько води залежить вд  солоност  температури. Вона найменша при гирлах рчок  бля Керченсько затоки (пересчно 1 010  1 014 Гр/л  зроста в бк вдкритого моря та вглиб (на глибин близько 80 м  1 020 Гр/л), дал залишаться майже така сама до дна. З рзних газв морсько води найважлившим  (O), який пдтриму органчне життя. Його кльксть у верхньому прошарк води сяга 47 смc/л води. З зростанням глибини швидко зменшуться до 0,5 смc, на глибин близько 200 м. Така кльксть не достатньо для пдтримки органчного життя, тому воно зника, за винятком клькох видв бактерй ( ). Другу перешкоду для розвитку органзмв нижче 200 м глибини становить висока кльксть S), яка зроста до 67 смc на лтр води на глибин 2 000 м. Прозорсть води доходить пересчно до 1622 м глибини. Вона  низькою в прибережних районах (23 м)  високою в центральних частинах моря (2027 м). [ Поверхня води Чорного моря переважно спокйна. Хвил виникають за втряно погоди, особливо взимку. Пд час вони можуть зростати до висоти 15 м  бльше та загрожувати малим суднам.  вдпливи майже непомтн, бо сягають ледве 10 см висоти. На Чорному морй  два роди поверхнев, спричинен подвйн теч в та , спричинен обмном вод рзно густоти мж двома сумжними морськими басейнами. Поверхнев теч творять два замкнен кльця. Ширина захдного кльця проти Дунаю сяга близько 100 км; воно звужуться на пвдень. Швидксть близзько 0,5 км/год. Ширина схдного кльця замкнена в межах 50  100 км, швидксть теч до 1 км/год. Подвйна течя в Боспорськй протоц  це обмн вод мж Чорним  Мармуровим морями. Менш солона й легша вода Чорного моря плине як верхня течя до Мармурового з швидкстю 12 м/с. Взамн, солонша  густша вода Мармурового тече нижньою течю на глибин 50120 м до Чорного з швидкстю 4 6 м/с. Друга подвйна течя  це течя мж Чорним  Азовським морем: солонша вода з Чорного моря переливаться нижньою течю до Азовського, а опрснена вода  верхньою течю назустрч з Азовського. Крм горизонтальних течй снують вертикальн рухи, але вони обмежен верхнм шаром води  приблизно 80 м. [ Рки, що впадають , , , , , , , , , , , . [ Найособлившою характеристикою Чорного моря  вдсутнсть органчного життя у водах на глибин нижче 150  200 м через шар , за винятком клькох анаеробних бактерй. Життя зосереджене головним чином в млких водах  в рчкових пвнчно-захдно частини моря. [ Рослинний свт представлений , що складаться приблизно з 350 видв органзмв, 280 видв донних , клькох видв трав  морських . Промислове значення ма морське зело , що покрива понад 15 000 кмb морського дна  нагромаджу понад 5 млн тон бомаси. На мулистих  пскових вдкладах спокйних заток росте морська трава , багата на колон риб. [ Тваринний свт Чорного моря бдний на види порвняно з фауною (2  6 тис. видв). Фауна моря нарахову близько 350 видв тварин, 650 видв , понад 200 видв , близько 160 видв риб  4 ссавцв: ( Monachus monachus )  три види . Ссавц  риби мають промислове значення. Рибальство да велик улови , , , , , , й н. [ [ З

Похожие статьи:

Сайт управляется системой uCoz